Чоловіча фертильність: повний науково обґрунтований посібник із покращення здоров’я сперматозоїдів і підвищення шансів на зачаття

Чоловічий фактор сприяє приблизно 50% усіх випадків безпліддя, однак чоловічу фертильність досліджують, діагностують і лікують значно менше, ніж жіночу. Коли пара безуспішно намагається зачати дитину, розмова часто зосереджується на жінці, а чоловічі фактори оцінюють лише після завершення обстеження жінки. Така затримка не просто неефективна — вона потенційно знижує шанси на своєчасне й ефективне лікування.

Розуміння чоловічої фертильності — чинників, які на неї впливають, методів її оцінювання та способів її покращення — так само важливе, як і розуміння жіночої фертильності для будь-якої пари, яка намагається зачати дитину. Цей посібник містить вичерпний, заснований на доказах огляд, на який заслуговують кожен чоловік і його партнерка.

Розуміння сперматозоїдів: біологія чоловічої фертильності

Чоловіча фертильність залежить від утворення достатньої кількості сперматозоїдів із належною рухливістю для досягнення й запліднення яйцеклітини, правильною структурою (морфологією) для проникнення в яйцеклітину та неушкодженою ДНК для участі у формуванні життєздатного ембріона.

Сперматозоїди утворюються в яєчках у процесі, який називається сперматогенезом і триває приблизно 72–74 дні від початку до завершення. Після утворення сперматозоїди дозрівають і набувають рухливості в придатку яєчка ще протягом 12–21 дня. Отже, загальний шлях від клітини-попередниці сперматозоїда до зрілого сперматозоїда в еякуляті займає приблизно 90 днів — це важливий фактор під час оцінювання впливу змін способу життя або добавок.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає нормальні показники сперми так:

• Об’єм: ≥1,4 мл
• Концентрація: ≥16 мільйонів сперматозоїдів/мл
• Загальна рухливість: ≥42% (прогресивна рухливість ≥30%)
• Морфологія: ≥4% нормальних форм (суворі критерії Крюгера)
• Загальна кількість сперматозоїдів: ≥39 мільйонів на еякулят

Ці показники є референтними значеннями для популяції — не порогами, нижче яких зачаття неможливе, а значеннями, нижче яких фертильність поступово знижується. Чоловіки з показниками нижче цих значень можуть і справді зачати дитину природним шляхом; просто ймовірність цього зменшується.

Оксидативний стрес: основна причина пошкодження сперматозоїдів

Оксидативний стрес — надмірне утворення активних форм кисню (АФК) порівняно з антиоксидантним захистом — є найпоширенішою причиною порушення функції сперматозоїдів і сприяє низькій якості сперми приблизно у 30–80% чоловіків із безпліддям. На відміну від інших клітин, сперматозоїди особливо вразливі до окиснювального пошкодження з двох причин.

По-перше, мембрани сперматозоїдів містять високі концентрації поліненасичених жирних кислот, які особливо схильні до перекисного окиснення ліпідів — ланцюгової реакції пошкодження вільними радикалами. По-друге, сперматозоїди мають дуже мало цитоплазми, а отже, володіють обмеженим власним антиоксидантним захистом. Для захисту вони залежать від багатого на антиоксиданти середовища сім’яної плазми.

Окисне пошкодження сперматозоїдів порушує їхню рухливість, пошкоджуючи мітохондрії, які забезпечують рух; погіршує морфологію, пошкоджуючи структурні білки; і — що особливо важливо — фрагментує ДНК сперматозоїдів, що може перешкоджати заплідненню, спричиняти ранню зупинку розвитку ембріона та підвищувати ризик викидня.

Фрагментація ДНК не відображається у стандартних показниках аналізу сперми. У чоловіка можуть бути нормальними кількість, рухливість і морфологія сперматозоїдів, але водночас високий рівень фрагментації ДНК. Саме тому в пар, які стикаються з повторною невдачею імплантації або раннім викиднем після начебто нормальних результатів аналізу сперми, під час спеціального обстеження іноді виявляють високий рівень фрагментації ДНК сперматозоїдів.

Ключові поживні речовини для чоловічої фертильності

CoQ10 (коензим Q10): CoQ10 є важливим компонентом вироблення енергії в мітохондріях і потужним антиоксидантом, зосередженим у середній частині сперматозоїда — ділянці, що містить мітохондрії, які забезпечують рух сперматозоїда. Численні рандомізовані контрольовані дослідження продемонстрували, що добавки CoQ10 покращують концентрацію, рухливість і морфологію сперматозоїдів. Метааналіз 12 клінічних досліджень виявив статистично значуще покращення всіх трьох показників при застосуванні CoQ10. Ефективна доза убіхінолу або убіхінону становить від 200 до 600 мг на добу.

L-карнітин: L-карнітин і ацетил-L-карнітин концентруються в придатку яєчка та відіграють важливу роль в енергетичному обміні й дозріванні сперматозоїдів. Вони сприяють перенесенню жирних кислот до мітохондрій для вироблення енергії — процесу, що забезпечує рухливість сперматозоїдів. Клінічні дослідження стабільно демонструють покращення рухливості й морфології сперматозоїдів при застосуванні L-карнітину; найчіткіший ефект спостерігається при дозах від 1 000 до 2 000 мг на добу.

Цинк: Цинк — найпоширеніший мікроелемент у спермі, необхідний для сперматогенезу, синтезу тестостерону та функціонування сперматозоїдів. Дефіцит цинку тісно пов’язаний зі зниженням якості сперми. Численні клінічні дослідження показали, що добавки цинку покращують концентрацію, рухливість і морфологію сперматозоїдів, особливо у чоловіків із дефіцитом цинку або показниками сперми нижчими за норму.

Селен: Незамінний антиоксидантний мінерал, селен входить до складу селенопротеїнів, які захищають сперматозоїди від окисного пошкодження та підтримують структурну цілісність. GPx5 — глутатіонпероксидаза, що міститься в придатку яєчка, — це селенозалежний фермент, критично важливий для захисту ДНК сперматозоїдів і структурних компонентів під час дозрівання. У дослідженні комбінованого застосування селену та вітаміну E виявлено значне покращення рухливості й морфології сперматозоїдів.

Вітамін C: Найпоширеніший антиоксидант у насінній плазмі; концентрація вітаміну C у спермі в 10 разів вища, ніж у крові, що свідчить про його критично важливу захисну роль. Низький рівень вітаміну C у спермі пов’язаний із високими показниками фрагментації ДНК. Дослідження показали, що прийом добавок зменшує пошкодження ДНК сперматозоїдів і покращує їхню рухливість.

Фолат: Потрібен для синтезу ДНК у кожній клітині, що ділиться, зокрема в клітинах сперматозоїдів, які розвиваються. Дефіцит фолату пов’язаний із фрагментацією ДНК сперматозоїдів і порушенням сперматогенезу. Доведено, що спільний прийом фолату та цинку значно підвищує загальну кількість нормальних сперматозоїдів.

Фактори способу життя, що погіршують якість сперми

Куріння: Куріння сигарет однозначно шкодить якості сперми. Масштабний метааналіз показав, що порівняно з некурцями куріння значно знижує концентрацію, рухливість і морфологію сперматозоїдів. Куріння також підвищує фрагментацію ДНК сперматозоїдів і пов’язане з підвищеним ризиком викидня. Шкода залежить від дози, але частково є оборотною — показники сперми зазвичай починають покращуватися протягом трьох місяців після припинення куріння.

Алкоголь: Хронічне вживання алкоголю погіршує вироблення тестостерону, порушує гормональні сигнали, що регулюють сперматогенез, і підвищує окиснювальний стрес у тканинах яєчок. Надмірне вживання алкоголю (понад 14 стандартних доз на тиждень) однозначно пов’язане зі зниженням якості сперми. Навіть помірне вживання може знижувати рівень тестостерону. Зменшення або повна відмова від алкоголю — одна з найдієвіших змін, які чоловіки можуть зробити для підвищення фертильності.

Вплив тепла: Сперматогенез чутливий до температури — для вироблення сперматозоїдів потрібна температура мошонки приблизно на 2–4 °C нижча за температуру тіла. Саме тому яєчка розташовані поза черевною порожниною. Часті гарячі ванни, сауни й парні, тісна спідня білизна та ноутбуки на колінах можуть достатньо підвищити температуру мошонки, щоб погіршити вироблення сперматозоїдів. Одне дослідження показало, що перехід від тісної до вільної спідньої білизни підвищив концентрацію сперматозоїдів на 25% протягом трьох місяців.

Ожиріння: Надмірна маса тіла, особливо абдомінальне ожиріння, пов’язана зі значно нижчою якістю сперми через низку механізмів. Жирова тканина перетворює тестостерон на естроген, знижуючи рівень тестостерону, необхідний для сперматогенезу. У чоловіків з ожирінням підвищений окиснювальний стрес. Крім того, температура мошонки підвищується через більшу теплоізоляцію, яку створює жирова тканина навколо внутрішньої поверхні стегон. Метааналіз показав, що в чоловіків із надмірною масою тіла та ожирінням значно частіше спостерігалися азооспермія й олігоспермія, ніж у чоловіків із нормальною масою тіла.

Низька фізична активність: Регулярні помірні фізичні вправи пов’язані з кращими показниками сперми. Дослідження, опубліковане в журналі Human Reproduction, показало, що чоловіки, які регулярно займалися фізичними вправами, мали значно кращі показники кількості та рухливості сперматозоїдів, ніж малорухливі чоловіки. Водночас надмірні навантаження на витривалість (тренування до марафону, їзда на велосипеді багато годин на тиждень) і вживання анаболічних стероїдів погіршують вироблення сперматозоїдів, тому цього слід уникати.

Стрес: Психологічний стрес активує вісь гіпоталамус–гіпофіз–наднирники (HPA), підвищуючи рівень кортизолу, який пригнічує вироблення тестостерону та порушує гормональний каскад, що регулює сперматогенез. Систематичний огляд показав, що чоловіки, які повідомляли про високий рівень професійного стресу, мали значно нижчі концентрацію та рухливість сперматозоїдів. Керування стресом — фізичні вправи, усвідомленість і соціальна підтримка — приносить користь не лише психологічному, а й репродуктивному здоров’ю.

Вплив чинників довкілля та професійних чинників

Якість чоловічої сперми на рівні популяції суттєво знижується протягом останніх 50 років — цю тенденцію переважно пов’язують із впливом хімічних речовин довкілля та змінами способу життя. Хімічні речовини, що порушують гормональну сигналізацію, відомі як хімічні речовини, що руйнують ендокринну систему (EDC), нині є повсюдно поширеними.

Фталати та бісфенол А (BPA): Містяться у пластмасі, харчовій упаковці та багатьох споживчих товарах. Обидві речовини мають антиандрогенну дію — вони порушують передачу сигналів тестостерону й пов’язані зі зниженням якості сперми в численних дослідженнях за участю людей. Зменшення використання пластику, вибір скляних або нержавіючих контейнерів і відмова від розігрівання їжі в пластику зменшують вплив цих речовин.

Пестициди: У професійних дослідженнях у працівників сільського господарства, які зазнають впливу певних пестицидів, стабільно виявляють нижчу якість сперми. За можливості обирайте органічні продукти, ретельно мийте їх і використовуйте відповідні засоби індивідуального захисту під час роботи — це може знизити ризик.

Важкі метали: Свинець, ртуть і кадмій накопичуються в яєчках та порушують сперматогенез. Рекомендується зменшити надходження ртуті з їжею, обмеживши вживання риби з високим її вмістом, як-от тунця, риби-меча та акули, а також уникати впливу свинцю в довкіллі, зокрема зі старої фарби та забрудненої води.

Коли слід звернутися по медичну допомогу

Аналіз сперми є основним діагностичним інструментом для оцінювання чоловічої фертильності. Його слід проводити після утримання від еякуляції протягом двох–п’яти днів, щоб забезпечити стандартизовані умови. Зазвичай рекомендують провести два аналізи, щоб врахувати природну варіативність показників.

Чоловікам слід звернутися по медичну допомогу, якщо:

• Пара безуспішно намагається зачати дитину протягом 12 місяців (6 місяців, якщо партнерці понад 35 років)
• Аналіз сперми показує значні відхилення
• Є відомий фактор ризику: перенесена інфекція (орхіт, епідидиміт, ІПСШ), попереднє хірургічне втручання (операція з приводу грижі, вазектомія), крипторхізм (неопущене яєчко), варикоцеле або вплив хіміотерапії чи радіації
• В анамнезі є гормональні розлади, хронічне захворювання або регулярне застосування лікарських препаратів

Поширені запитання

Висновок

Чоловіча фертильність заслуговує на таку саму увагу, інвестиції та оптимізацію на основі доказів, як і жіноча. На якість сперматозоїдів значною мірою впливають спосіб життя, харчовий статус, вплив чинників довкілля та цілеспрямований прийом добавок, а оскільки сперматогенез триває 90 днів, суттєвих покращень можна досягти протягом одного кварталу послідовних змін.

Для будь-якої пари, яка намагається зачати дитину, обом партнерам слід діяти спільно. Внесок чоловіка в успішне зачаття дорівнює внеску жінки, а робота над обома аспектами від самого початку — замість підходу, орієнтованого насамперед на жінку, — є раціональним шляхом до зачаття, заснованим на доказах.